Зорі Я свист почув у небі. І знов упав в багно
Не знаю як підвестись. Щоб не упасти знов
Я крик почув з-за спини й подумав «все одно»
Як вражений спірвався й сховався у вікно
Я витягнув гранату. Зірвав запал вікно
У нього бачу неньку – на тлі нема зірок
Пробігши через хату залишив колобок
Нехай розтрощить потім – порубаний садок
Я опинився в спальні – на ліжку дві дочки
Розстріляні за гроші, убиті мов качки
Одну колись я бачив – прекрасна калина…
Але тепер всі мертві, живі ж як дичина
Ракетомет вхопивши я визирнув в вікно
Побачивши три цілі – натиснув на гачок
Я кинув залізяку узявши кулемет
Дві інших підкосились пускаючи багнет
Побачив когось з наших. Побачив як упав
Його розтер на порох одвічний ворог – танк
Прицілився натиснув, я вилив магазин
Снаряди розірвали чиюсь безмовну тінь
На свтло впало тіло. То був лише хлопчак
В руках із пістолетом. З гранатою в руках.
Побачив я повязку – на сердці відлягло
Я вбив одну тварюку то вже не він – воно…
Почув щось розірвало – то був напевно танк
Його нема на місці й там кратер у кущах
Побачив іншу жертву він брав мене в приціл
Я вистрибнув із хати і провалився в тінь
Розплющив очі: замість хати: руїна сміття та гілляки
Я перевів убік свій зір - солдат щосили біг звідсіль
Він біг до річки щоб стрічати
Світанок не як бою гниль… А як щасливець
як живий…
Зірвавши каску та жилет, у нього влучив кулемет.
Пробивши горло та мІзки; солдат котився до води…
Він був такий як всі – розсіяний, сцикло
Побіг – коли лежати, йому ще час було.
Загинув так мій взвод, лишився я один
Я сам лежав у хащах вони побігли в тінь
І двісті тіл на амбразурі така ціна життя
Солдата що пізніше здолає ворога…
Та швидко смерті страх згас. Його нема в очах
Та все одно вмирали – таке у нас життя
За двадцять з лишнім років побачив я усе
Життя моє зірвало незірване кульце.
Побачив нову жертву та кинув у нього
Гранату із запалом прямісінько в чоло
Я влучив точно в нього – не похитнувся він
Точнісінькою чергою – жбурнув мене у тінь
Я знаю є на небі зорі
Я знаю люди там живуть
Але шукаю міну в полі
й очей не можу підтянуть
Я знаю скоро переможем
Але не знаю чи живий
Приїду до себе додоми
Її побачу. як живий…
Лежу на землі наче корінь і очі звів я догори
Побачив те про що так мріяв – чого не бачив ці роки
Хотів торкнутися та годі – я навіть руку не підвів
Жадані, неосяжні мої, я бачив вас – я так хотів
Мого убивцю завалили у ту жеж мить як я упав
І сурми радісно трубили – останній ворога вояк
Гіркою втратой перемогу я бачив на її устах
Але щасливий, що до цього зізнався в своїх почуттях
Останнє у житті видіння зігріло сердце навіки
Її побачив, а склепіння – відкрите буде на горі
Я буду спати так спокійно бо в мене є одне знання
Що вОни є, вони над нами і дивляться вона на нас.
І бачив я на небі зорі
І люди вільно вже живуть
Не там, а вдома на країні
Де проживуть життя весь путь
Це була моя перемога
Звільнив її від своїх пут
Побачив зорі і на них вже
Закинув почуттів хомут.
Добавлено (2006-09-01, 12:00 Pm)
---------------------------------------------
| Quote (Mitsuki) |
| Мне оч понравилось Молодец |
Я офень вублю комфлименты. Не вафтавляйсте меня квафнеть 
Суккуб*
Ти шепотітимеш в пітьму
Вона прийде до тебе внОчі
Ти смерть побачиш у її очах
Це смерть бажання, чого хочеш...
Вона прийшла і ще й не раз
Приходитиме вже щоночі
Одного разу у її очах
Знайдеш любов собі і спокій
Кохати будеш ти її
Бо є вона, вона є поруч
Вона троянда у ночі
Вона є те чого ти хочеш
Вона піде одного дня
Ти не знайдеш її ніколи
Вона піде - бо це життя
Вона - суккуб, твоє це горе...
**************
*Суккуб - демон коханець жіночої статі, харчується сексуальною енергією людини. Приходить зазвичай зранку, коли людина майже прокинулася. Вступає у статевий звязок зі сплячою людиною заради власної втіхи. Вважається що візити суккуба несуть негативний відтінок, але їхні візити можуть бути доволі цікаві.
Добавлено (2006-09-07, 0:48 Am)
---------------------------------------------
Правду
Не легче жить с лапшой нам на ушах
Запутаемся как-то мы, ступая шаг…
Мы упадем, и пропадет романтика в свечах
Когда и отношениям приходит крах
И человек уже тот враг…
Мне просто, кажеться сказать
Лишь правду, хоть вызывает резь она в глазах
За это пусть не раз будут топтать
Что правду ты сказал ведь лишь бы не предать
Но после правды посылают вечно нах…
Нас заставляют между строк читать чужих
Когда не понимают и они своих
А на правдивых что на тех иных
Без веры и со злобой: лишь бы он притих
Скажи мне лучше правду про меня
Что делать должен или должен был бы я
Но просто говоришь…
Ины у нас путя…..
Скажи, скажи мне почему
Недоговорок из-за вечно я визжу
Скажи мне так чтоб понял это я
А не того лишь: были б мы друзья….
Ведь каждый за избитыми словами
Запрячет смысл неизвестный нам
И прогоняем в голове слова кругами
Оброненные, и подловленные нами
Непонятые, и без пользы, крутиться они будут там….
Добавлено (2006-09-10, 9:45 Pm)
---------------------------------------------
Ти знову бачиш свою мрію
Відчуєш знов її ти смак
Але то просто привид втіхи
Бо він приходе раз-по-раз
Ти будеш бачити щохвилі
І нать тоді – коли нема
Бо все життя твоє то мрія
А мрія те – чого нема
Усе життя то буде мрія
І кожен день мов забуття
Та все одно життя все мрієш
Бо мрія є хоча б одна
Мне оч понравилось 
Молодец 
